Ваш  інтенсивний  сад

Досвід розвитку світового садівництва доводить, що найбільш ефективним типом промислового саду є інтенсивний сад на слаборослих клонових підщепах. Впровадження таких садів з компактними кронами створює сприятливі умови для інтенсифікації садівництва, більш раціонального використання площ та забезпечення високої рентабельності виробництва.
Прививка наклонових підщепах істотно змінює біологічні і виробничі показники продуктивності плодових дерев. Ці зміни відбуваються у надземних (пагони, плодові бруньки, листя) та підземних частинах дерев (основні та всисні корені). Особливістю формування пагонів, листя та коренів карликових та напівкарликових дерев обумовлює їх відношення до факторів зовнішнього середовища (вологість грунту, температурний режим).
У карликових та напівкарликових дерев щорічні ростові процеси відбуваються у більш стиснені строки і завершуються дещо швидше у порівнянні з сильнорослими деревами.
Цікавою особливістю карликових (напівкарликових) дерев є те, що квіткові бруньки на них формуються при наявності трьох листків на пагоні, а для сильнорослих дерев для цього потрібно не менше п’яти листків. При наявності восьми листочків на всіх розет очних пагонах низькорослих дерев утворюються плодові бруньки. А у високорослих дерев при таких самих умовах (8 листочків) формується лише 15% бруньок. При цьому, на слаборослих деревах 6-8-річного віку квіткові бруньки закладаються навіть на однорічних пагонах, чого не буває на деревах нашого традиційного саду.
Характерною особливістю слаборослих дерев є утворення значно більшої кількості плодів на одному погонному метрі гілок, ніж у сильнорослих дерев. У залежності від сорту їх буває у 2-5 разів більше.
Ще однією вигідною особливістю слаборослих дерев є те, що за рахунок кращого освітлення всіх частин крони плодові утворення (кільчатки, продухи) рівномірно розподілені по всьому об’єму крони, а у дерев традиційного саду – на вершині та на периферійних частинах крони. Крім того, ці плодові утворення на слаборослих деревах живуть і плодоносять протягом 3-5 років проти 1-2 років на сильнорослих деревах.
Ростові процеси у слаборослих дерев завершуються раніше, ніж у сильнорослих, що сприяє меншій загущеності крони і формуванню більших кутів відродження основних гілок. А менша загущеність крони, у свою чергу, сприяє кращій освітленості всіх плодів, завдяки чому вони стають більш ароматними, рум’яними та соковитими. Та й розмір цих плодів більший, ніж на деревах аналогічних сортів традиційного саду.
Таким чином, за рахунок швидшого вступлення у плодоношення та більшого розміру плодів загальна урожайність дерев інтенсивного саду за період його експлуатації (20-25 років) перевищує урожайність традиційного (високорослого) саду. А якщо врахувати, що низькорослих дерев на одній площі можна посадити удвічі більше, ніж високорослих, то загальна ефективність інтенсивного саду переважає ефективність саду традиційного у кілька разів.
Саджанці на напівкарликових підщепах можна садити на відстані 2 м один від одного з міжряддіми 3 м, а на карликових підщепах – 1 м один від одного з міжряддями 2м. Отже, на земельній ділянці розміром 10 на 10 метрів (одна сотка!) реально можна посадити 16 штук саджанців на напівкарликових підщепах або 50 штук – на карликових підщепах. А дерев традиційного саду на одній сотці можна висадити не більше 9 штук.
Перші плоди з Вашого інтенсивного саду Ви реально спробуєте на 2-й – 3-й рік після посадки дерев.
Ще однією істотною перевагою дерев на карликових та на напівкарликових підщепах є незначна висота дерев (до 2,5 м та до 4,0 м).
Одним з недоліків інтенсивного саду є дещо нижча урожайність у порівнянні з однотипними деревами традиційного саду. Проте, коли на Вашій яблуньці вродить 20 кг плодів, кожен з яких Ви зможете акуратно зірвати і покласти на зберігання, то Ви й самі переконаєтесь, що сумарний врожай з 2-3-х таких дерев не вступає урожайності традиційного саду. То навіщо нам високоросле дерево, більша половина плодів якого впаду на землю, коли аналогічний урожай можна спокійно зняти з 2-3-х напівкарликових чи х 5-и кардикових дерев?
Інтенсивний сад має ще одну істотну перевагу над традиційним. У пору максимального плодоношення його дерева вступають вже на 6-8-й роки після посадки і зберігають цю здатність до 15-16-го років. Потім урожайність може дещо знизитись. Таке дерево можна використовувати 25 років, щороку знімаючи з нього хороший урожай. Проте, рекомендується не експлуатувати такий сад більше 20 років. Значно вигідніше, з точки зору прибутковості, через 20 років замінити такий сад новими насадженнями. При цьому станий, 20-річний, сад можна не викорчовувати ще кілька років. Поки Ваш новий сад не вступить у пору максимального плодоношення.
Слід зауважити, що саджанці на карликова них підщепах значно вибагливіші за аналогічні саджанці на напівкарликових підщепах. Тому людині, яка не має спеціальних знань, належного досвіду догляду за садом та достатньої кількості часу на такий догляд, значно краще займатися вирощуванням інтенсивного саду на напівкарликових підщепах. Саме про такий сад (на пів карликових підщепах) Ми в подальшому й будемо вести мову.
Хороший ріст і розвиток плодових дерев, у першу чергу, залежить від того, наскільки швидко формується їхня коренева система у перші роки після посадки.
Особливістю напівкарликових дерев є те, що основна маса коренів хнаходиться значно ближче до поверхні землі, ніж у сильнорослих. До того ж, у зв’язку з раннім і значним плодоношенням такі дерева мають досить слабку деревину і при недостатньому захисті від вітру вони можуть нахилятися і навіть ломатися. Для таких саджанців обов’язковим є встановлення кілочків-підпор, до яких підв’язуються щепи при посадці. Обкопувати такі дерева (щоб не пошкодити кореневу систему) потрібно значно обережніше, ніж дерева традиційного саду. А ще краще – не обкопувати їх зовсім. Обкопування дерев краще замінити мульчуванням при стовбурової ділянки перегноєм, компостом або трав’яною (солом’яною) січкою. При влаштуванні такого мульчування Ви відразу зможете вирішити кілька проблем: під шаром мульчі не буде утворюватись ґрунтова кірка, буде забезпечуватись кращий температурний режим грунту, краще буде зберігатися волога у літній час і буде додатковий захист узимку. Крім того, шар мульчі буде пригнічувати ріст бур’янів. Під мульчею добре будуть розвиватися мікроорганізми, які будуть перетворювати саму мульчу на гумус. У шар мульчі час від часу потрібно добавляти перегній чи компост, змішані з трав’яною (солом’яною) січкою.
Додатковою позитивною особливістю шару мульчі є те, що під час дощу чи поливів корисні речовини з цього шару будуть вимиватися водою і вони, через розпушений грунт будуть легко проникати до кореневої системи наших дерев і не буде розтікатися по землі.
Наш інтенсивний сад потрібно садити на ділянці з родючим грунтом. Такі дерева, зрештою – як і дерева традиційного саду, не переносять засолюваності, заболочення та інших гідроморфологічних змін у грунті. Тому земельну ділянку слід вибрати особливо ретельно.
Ріст і плодоношення плодових рослин у значній мірі залежить від рел’єфу місцевості, так як від нього залежить температурний та водний режим грунту та приземного шару повітря, а також інші фактори зовнішнього середовища.
Підвищені місця мають певну перевагу над заниженими. У саду не повинно бути ділянок, де застоювались би талі чи дощові води.
Ваш інтенсивний сад може бути розміщений  на різних типах грунтів: дерново-підзолистих, сірих лісових, чорноземах, сіроземах, темно-каштанових та інших. Особливими вимогами до цих грунтів є наявність у них потужного гумусного шару, структурності, відсутності сильної кислотності, засоленості, заболоченості чи оглеєння. Крім того, цей грунт повинен мати добру водо- та повітряпроникненість.
При провенні оцінки придатності ділянки під інтенсивний сад доцільно провести обстеження характеру рослинності на ній та поблизу неї. 
Придатними для садівництва є ділянки, на яких чи поряд з якими ростуть дуб, липа, клен, ясен, береза, ліщина, черемуха, бузина, таволга, кропива.
Основна маса коріння слаборослих садових дерев розташована у верхньому шарі грунту до глибини 50-60 см. Але значна їх частина досягає глибини 120-150 см. Тому важкі ґрунтоутворюючі породи (важкі глини, вапняк) не повинні бути ближче ніж 120-150 см від поверхні.
Якщо грунтові води залягають на глибині вище 1,5 м, то на такій ділянці слід провести меліорацію – обкопати ділянку канавами та влаштувати ефективне водовідведення.
Якщо ділянка майбутнього саду провівається панівними (особливо – холодними) вітрами, для захисту ділянки слід влаштувати вітрозахисну смугу у 2-4 ряди дерев та кущів між ними. Така захисна смуга влаштовується на відстані 8-12 м від майбутнього саду.
Слаборослі дерева швидко освоюють рокисні речовини з грунту своїм корінням. Тому перед їх посадкою слід добре заправити добривами всю відведену під сад ділянку. Найкраще це робити шляхом внесення перегною, компосту або добре вивітреного торфу. На одну сотку майбутнього саду необхідно внести 350-400 кг органіки.
При посадці дерев потрібно слідкувати, щоб точка щеплення не опинилася аід грунтом.
Для належного збереження стану саджанців на новому місці при посадці встановлюються опори (кілки) довжиною 100-120 см. Ці кілки встановлюються з південної сторони від саджанців.  Підв’язка проводиться на рівні перших скелетних гілок у вигляді „вісімки”.
Відразу після посадки верхівки саджанців обрізаються (на висоті 90-95 см від рівня грунту). Така обрізка позитивно впливає на приживлення саджаня на новому місці, стимулює його подальший ріст, у тому числі – ріст скелетних гілок першого ярусу, та знижує втрати вологи молодим деревцем.
Продуктивність плодового дерева у значній мірі залежить від стану його штамба. Будь-яке його пошкодження чи захворювання призводить до зниження урожайності та довговічності дерева. А іноді – до його загибелі. Стійкість штамбу до негативних умов клімату залежить від його висоти. Обрізавши саджанець при посадці на висоті 90-95 см від рівня грунту, ми тим самим завдаємо висоту штамбу майбутнього дерева. Після такої обрізки з верхньої бруньки (можливо – з двох бруньок) у ріст піде новий пагін-лідер, навколо якого й буде формуватися крона майбутнього дерева. А з нижніх кілької бруньок підуть у ріст кілька гілок першого ярусу крони.
Добре сформована крона дерева здатна витримати будь-яке навантаження урожаю. Гілки добре зростаються зі стовбуром при куті відхилення не менше 45-60 градусів. У разі, якщо кути відхилення більш гострі (менше 40 градусів), то такі гілки, при навантаженні їх урожаєм, можуть бути відчахне ні вітром.
Міцність скріплення гілок зі стовбуром досягається при належному дотриманні принципу підпорядкованості всіх гілок у кроні. При цьому провідник повинен переважати за силою росту гілки першого порядку, а ці гілки – над гілками другого порядку. І так далі. Товщина скелетних гілок не повинна перевищувати 0,5-0,6 діаметра стовбура. Приблизно таке саме співвідношення повинно бути між основними і підпорядкованими їм гілками крони.
При формування крони слід пам’ятати, що рідке розміщення скелетних гілок на стовбурі забезпечує більш міцне їх зчеплення зі стовбуром. Коли ж гілки закладаються в ярусі із суміжніх  бруньок, то провідник стає набагато слабкішим і гілки у недостатній мірі підпорядковуються йому.
При формуванні крони будь-якої конструкції необхідно: уникати сильного вкорочувального обрізання; помірно обрізати скелетні гілки (незначне проріжування); напівскелетні та обростаючі гілки краще пускати горизонтально, без обрізки; стимулювати ріст гілок нижнього ярусу і зберігати їх домінуюче положення протягом всього періоду життя дерева. Все це допоможе попередити передчасне перенесення росту у зовнішню зону та верхівку крони, продовжить продуктивний період плодоношення у нижній та внутрішній частинах крони.
Однією з кращих для дерев на напівкарликових підщепах вважається розріжено-ярусна форма крони. Крона формується з 5-6 основних гілок першого порядку протягом 4-6 років.
Для сортів з розкидистою кроною відстань між нижнім ярусом і вищерозташованою гілкою чи ярусом повинна бути 40-50 см. Скелетні гілки у верхньому ярусі розміщуються у просвітах між гілками нижнього ярусу (рівномірно навколо стовбура). Одностороннє розміщення гілок одна над одною призводить до затінення і, відповідно, послаблення росту нижніх гілок. Отже, одну з таких гілок потрібно видалити ще з самого початку її формування. Або примусово (шляхом підв’язування до окремого кілка) спрямувати її в іншу сторону.
На скелетних гілках нижнього ярусу закладають по одній основній гілці на відстані 40-50 см від стовбура. Крім того, на гілках та на стовбурі формуються напівскелетні гілки довжиною 1,0-1,5 м. Ці гілки розміщуються одиночно або групами по дві-три на бокових і зовнішніх сторонах основних гілок на відстані 25-40 см одна від одної. Їх може бути не більше 8-10 штук.
Центральний провідник вирізається  над останньою (верхньою) основною гілкою, яка має кут нахилу не менше 40-60 градусів. На саджанцях на напівкарликових підщепах це робиться на 5-6 рік після посадки.
У процесі формування крони потрібно слідкувати за висотою крони. Крім вирізання центрального провідника проводиться обрізання (або прихиляння) верхніх гілок, не допускаючи розростання дерева у висоту більше ніж до 3,5-4,0 метра.
Ви самі можете обрати собі сорти дерев, які Ви бажаєте вирощувати. Зазвичай, це може бути набір різних дерев: і яблунь, і груш, і слив, і вишень-черешень з абрикосами та персиками. При цьому орієнтуватись Ви будете виключно на потреби своєї власної сім’ї – чи тільки для неї, чи й для базару також.
Кілька практичних порад. Не купуйте щеп на базарі! У більшості випадків там ми знайдемо лише приклади нечесного, безсовісного ведення „бізнесу”. Ми знаємо випадки, коли на куплених на базарі груші через 5 і 6 років господар (двічі підряд! втративши 11 років!!!) скуштував кисле яблуко-дичку. Знаємо випадки, коли нечесні „дільці” висівали насіння яблук/груш, а потім однорічні сіянці обрізали над брунькою, імітуючи тим самим „прищеплення на бруньку”. Були свідками випадку, коли „садівник” з величезної зв’язки (до 40 штук) садженців яблунь „відшуковував” необхідний покупцеві сорт. Хороший агроном-садівник за зовнішнім виглядом щепи може розрізнити ранні, середні та пізні сорти. У кращому випадку. А от сорти – ніколи! Майже кожної осені продаються саджанці яблунь та груш зі ще зеленим або ледь прижовклим листям. Якщо таку щепу через пару годин після викопування посадити на новому місці, обрізавши на ній всі листочки (із залишенням їх черешків – щоб не пошкодити кору), то таке дерево зможе порадувати Вас урожаєм (якщо не обманули з сортом, звичайно). 
Через листя, що залишається на викопаній на продаж щепі, інтенсивно випаровується волога із самого деревця. Два-три дні такого випаровування, і придбане Вами деревце може не прижитися на новому місці. І не тому, що Ви – поганий садівник. Тому, що воно надзвичайно ослаблене втратою вологи. Якщо й приживеться таке деревце, то буде рік-два хворіти, і, відповідно, всі процеси формування його, як дерева, дуть сповільнені. Якщо й стане кращим, то на це підуть роки.
Найкраще саджанці придбавати або у спеціалізованих господарств, або у осіб, які фахово займаються вирощуванням посадочного матеріалу і до яких покупці самі приїздять за щепами. Такі, зазвичай, на базари свої саджанці не виносять.
Ваш  яблуневий  сад
Як приклад успішного інтенсивного садівництва покажемо яблуневий сад на напівкарликових підщепах.
На одній сотці земельної ділянки розміром 10 на 10 метрів можна висадити чотири ряди дерев з відстанню між ними 2,5 метри та відстанню між рядами 3,0 метра. Таким чином, на нашій ділянці можна розмістити 16 дерев.
Сортову різновидність Ви можете визначити самі – в залежності від Ваших особистих уподобань та від мети, яку Ви перед собою ставите: чи тільки для задоволення потреб Вашої сім’ї, чи і для реалізації також.
Можна порадити, щоб 3-4 з них булі літніми сортами, 4-5 – осінніми і решта – зимовими.
Реальна ціна хороших сортових саджанців сьогодні становить 60-80 гривень. То ж, реально Вам треба буде витратити на придбання саджанців 1280 грн. (80 грн. х 16).
Може здатися, що це занадто багато. Але це – одноразові витрати. І це – капіталовкладення у Ваше майбутнє. Щонайменший період для інтенсивної експлуатації такого саду становить 20 років. Таким чином, Ваші капіталовкладення, розбиті на 20 років, складуть всього 64 грн. на рік, що менше вартості одного саджанця. Якщо ж сад експлуатувати 25 років, то ці витрати складуть 51,20 грн. на рік.
Давайте на конкретному прикладі, оформленому нами у спеціальну таблицю, покажемо економічну ефективність 25-річної експлуатації нашого яблуневого саду.

Рік  після  посадки    Середня  урожай-ність  з  одного  дерева (кг.)    Загальна  урожай-ність (із  16  дерев)  (кг.)    Ціна  реалізації -  за 1  кілограм  (грн.)    Загальна  вартість  вирощеної  про-дукції  (грн.)
1    2    3    4    5
2-й    -    -    -    -
3-й    2    32    7,00    224,00
4-й    4    64    7,00    448,00
5-й    7    112    7,00    784,00
6-й    8    128    7,00    896,00
7-й    10    160    7,00    1120,00
8-й    12    192    7,00    1344,00
9-й    15    240    7,00    1680,00
10-й    20    320    7,00    2240,00
11-й    20    320    7,00    2240,00
12-й    20    320    7,00    2240,00
13-й    20    320    7,00    2240,00
14-й    20    320    7,00    2240,00
15-й    20    320    7,00    2240,00
16-й    20    320    7,00    2240,00
17-й    17    272    7,00    1904,00
18-й    12    192    7,00    1344,00
19-й    10    160    7,00    1120,00
20-й    10    160    7,00    1120,00
21-й    8    128    7,00    896,00
22-й    5    80    7,00    560,00
23-й    5    80    7,00    560,00
24-й    3    48    7,00    336,00
25-й    3    48    7,00    336,00
РАЗОМ:                30352,00

Хороші сортові саджанці можуть дати дещо більший урожай, ніж зазначено у нашій таблиці. Вважайте, що ми поставили середні цифри. 
Ціну реалізації ми також занизили. По крайній мірі, у цьому році реалізаційні ціни на базарі становлять від 9,00 грн. до 14,00 грн. Поставивши ціну 7,00 грн. за 1 кілограм, ми, у першу чергу хотіли показати Вам, якою вартістю Ви могли б оцінити реальну віддачу Вашого саду. Бо ж значна кількість продукції буде спожита Вашою сім’єю. А що захочете (зможете) реалізувати, то ціну продажу самі будете орієнтувати на ринкову. Встановивши її дещо нижчою за ринкову, Ви реально зможете реалізувати всі надлишки, отримані з Вашого саду.
А тепер, давайте, трішки порахуємо. 
Отже, за 25 років експлуатації свого інтенсивного яблуневого саду Ви реально можете отримати 4,3 тонни яблук зі своїх 16 дерев, або 271 кг – з одного дерева. При цьому, загальна вартість вирощеної Вами продукції може становити 30,3 тисяч гривень, або 1897,00 грн. – від одного дерева.
Ми пам’ятаємо, що вартість одного саджанця у нас становила 80,00 грн. А віддача від нього – майже 1900,00 грн., що у 23,6 разів перевищує вартість витрат на придбання саджанця.
Витрачені Вами 1280 грн. на придбання саджанців окупиться Вам вирощеним врожаєм вже на 4-й рік експлуатації Вашого яблуневого саду. У цей же рік Ви отримаєте від нього сваї перші прибутки.
Середньорічна реалізаційна вартість вирощеної продукції буде становити 1214,00 грн., що у 23,7 разів перевищить витрати на придбання саджанців (1214,00 грн. : 51,20 грн.). Тобто, кожна гривня Ваших витрат буде щорічно приносити Вам понад 50 гривень чистого прибутку. 
На 19-20-й рік експлуатації цього саду Ви, за рахунок отримуваних Вами прибутків, зможете закласти новий яблуневий сад. Коли цей, новий для Вас сад, вступить у більш-менш нормальне плодоношення (5-6-й рік), Ви хможете викорчувати старий сад і звільнену площу виділити під грядки. Урожайність овочів буде зашкалювати! 
Закладаючи інтенсивний сад, Ви повинні визначити основну мету цієї справи. Якщо Ви закладаєте садок виключно для задоволення потреб своєї сім’ї, то у такому садку доцільно посадити і яблуні, і груші, і сливи, і абрикоси, і вишні з черешнями та персики з нектари нами. Скільки чого – як самі собі заплануєте. Якщо ж плоша Вашої земельної ділянки дозволяє виділити хоча б дві-три сотки на закладання нового саду, то цією справою доцільно займатися ще й з метою часткової реалізації вирощеної Вами продукції.
Яблуневий сад, як для прикладу, ми обрали не випадково. Замість яблунь у наведену нами таблицю можна поставити будь-які плодові дерева. Результат буде майже той самий. Бо якщо у окремих культур урожайність буде дещо нижчою, то реалізаційна вартість (вишень, черешень, персиків, …) буде вищою.
Хороших Вам урожаїв!
Чимало скептиків можуть нам заперечити. Мовляв, вклади я у банк на 25 років свої 1280 грн. під 25% річних, та ще й щоб кожного року нараховані проценти додавалися до основної сумі і в подальшому на них теж нараховувались проценти… Можете не рахувати. У най, най, найкращому випадку Ви зможете отримати майже 280 тисяч лихварського доходу. Тому що наші банки – лихварі. Взявши Ваші гроші під 25% річних, банк віддасть їх якомусь позичальникові під 30-35%. І на Ваших грошах, нічого не вклавши сам, заробить, у першу чергу, собі. А Вам – якщо лишиться… Ви можете пригадати – скільки банків, як мильні бульбашки, луснуло в нашій країні за останні 25 років? Подивіться офіційну статистику. Вжахнетеся. Банкіри реально вкрали у своїх вкладників сотні мільярдів доларів.
Хоча агітувати ми нікого не збираємось. Несіть свої гроші до банку. Несіть, якщо вас не влаштовує робота на грядках чи у саду. А нам, тим, хто роботи не цурається, вистачить і яблук запашних, і всього іншого, що росте у наших садках та на городах. Ще й прибутки від нашої праці реальні будуть. Тим більше – трудові прибутки.