Рибачили ми якось взимку на колишніх гравійних кар'єрах. Як це нерідко буває у глуху зимову пору, клювало зовсім слабо. Можна було сказати, що день виявився нерибним. Вірніше – дрібнорибним. Тому що клювали виключно окуньці-матросики. Трохи більші від мизинця. Хоч у баночку з-під майонезу складай…
Цю історію нам дядько Микола про свого сусіда розповів. Вона краще від першої особи звучить. Тому я і вам про неї словами самого винуватця тих подій розповім. Даю йому слово.
Мене у нашому селі Полювальником називають. Не Мисливцем, а саме Полювальником. Це прізвисько трохи й образливе. Та що поробиш? Я в повній мірі на таке заслуговую.
Ні, ні! Тільки не подумайте, що я дійсно цілісінький рік по полях і лісах з рушницею бігаю і звірів-птахів там лякаю. Я, швидше, тихо помішаний. Мені б з вудкою десь на березі річки посидіти чи на тихому лісовому озері порибачити. А до зброї мене ніколи не тягнуло. Був час, старшина в армії про мене казав: "Якби всі, Петруха, так як ти стріляли, то нам ні заводів, ні фабрик не потрібно було б. У нас стільки звірини розплодилося б, що ми могли б раз на три роження таке сафарі для заморських багатіїв влаштовувати, що за виручені гроші наступні три роки після того жили б, приспівуючи... А там знову звірини розвелось би…"
Дядько Микола – наш хороший знайомий. Ми вже років двадцять з ним дружимо. Нерідко й рибалимо разом. Все нам у ньому подобається: і те, що він господар хороший, і що рибу ловити вміє. А особливо ми любимо його за те, як захоплююче він про свої пригоди розповідає.
Цю історію я з його слів переказую. Що у ній правда, а що домисли – судіть самі. Якщо щось і прикрашено трішки, то це на совісті самого дядька Миколи залишиться. Хоча особисто я знаю його, як людину правдиву і на дурні побрехеньки не здатну. Тому й пропоную це розповідь вашій увазі...
Їхали ми якось на Дністер на рибалку. Їхали-їхали… Та не доїхали. Знайомі відрадили. Сказали, що в Дністрі вода підійшла. До того ж, мутна вода. Зовсім брудна. Отже, десь, вище по течії, можливо навіть у самих Карпатах, пройшли добрячі дощі. А яка рибалка у мутній воді? Та ніяка це не рибалка! Одне розчарування. Хіба що шалена якась клюне. Тому й вирішили іншого місця шукати.
Згадали, що хтось радив поїхати у Горбачі. Карасів там - неміряно. Ще й голодні такі, як дикі свині взимку. Тому й клюють при будь-якій погоді. А клюють на все, що не запропонуєш...
За що я більше за все люблю рибалку, так це за її непередбачуваність. А ще за те, що на рибалці досить таки часто трапляються різні комічні ситуації. Про такі випадки потім все життя згадуєш. От про один з них я й хочу вам розповісти.
Зазвичай ми сповідуємо тверезий спосіб життя. Спиртного на рибалку не беремо. Хіба що, коли на ночівлю їдемо. Тоді, під юшку з димком і комариним дзвоном, і сто грамів не завадить. Якщо ж збираємося на день, то ні юшки не варимо, ні випивки собі не дозволяємо. По крайній мірі, за десятиліття моєї рибальської практики я на пальцах одієї руки можу випадки виключення з цього правила порахувати. Для когось це може здатися неправильним. Але, як на мою думку, спілкування з природою повинно на тверезу голову відбуватися...
Люди, не посвячені в таїнство рибної ловлі, часто називают нас, справжніх рибалок, некоректним словом "фантазери" або, говорячи по-простому - брехунами.
Образливо! Образлио, тому що цілком незаслужено. Незаслужено і безпідставно. Але ми на таких людей не ображаємось. Як і лікар на хворих. Чи варта ображатися на доміношників-"козлятників", у яких тільки й справ - у вихідні дні столи доміношними кісточками ломати і лихословити так, що вуха у прохожих в'януть? Адже вони, убогі, не в стані зрозуміти, що велика риба, яка у нас нерідко зривається з гачка, тілько тому й змогла досягти солідного віку і великих розмірів, що вона значно розумніша від всієї іншої рибної братії. Тому й вудки наші громить безжалісно. Адже вона часом цілком свідомо на покльовку йде. Тільки для того, щоб над нами, рибалками, познущатися. А рибалці цьому потім ніхто й не вірить, що пудовий коропище його хвалене імпортне вудило розгромив-розмочалив. Самі б спробували такого на вудці втримати! Тоді знали б, як над рибалками насміхатися...
Давно це було. З тих пір вже понад тридцять років пройшло. А спогади про той випадок і досі в пам'яті оживають. Ніби про вчорашнє, пам'ятаю...
Стояв приємний літній ранок. Саме такий, що сам на полотно проситься. Мав би хист до живопису, пейзажі цього чудового літнього ранку писав би... Але таких талантів за мною ніколи не водилося. Мене більше до вудок тягне. От така собі поезія в прозі...
Якось, в один із не надто холодних зимових днів, потягнуло мене на одну із стариць. Влітку я там не один раз рибачив. А от зимою…
Навіть не знаю, що саме мене тоді туди повело. Я вперше туди зимою подався. Дуже вже незручно до тієї старици добиратися. Хіба що, на велосипеді. А тоді снігу майже не було. От і поїхав.
Стояла м'ягка, похмура погода. Ні тобі морозу, ні холодного сонячного світла. Легенький західний вітерець тільки ледь вгадувався, затягаючи дим з заводських труб на схід. При такій погоді – тільки рибу ловити. Якщо вона ловиться. Або вдома сидіти…
Якось на початку вересня, у п'ятницю, поїхав я до брата допомогти картоплю копати. Поїхав після роботи, під вечір. Так, щоб на суботу залишитися.
Приїхав на початку шостої. Дорогою ще й річкою Стрий помилувався. Про вдалі поїздки на рибалку пригадав. А потім просто на город подався.
Там мене й дощ застав. Ніби й не надто довго йшов. Але всю роботу нам перебив. Адже грунт на полі – чорнозем. Ледь-ледь його дощем промочило, то в город вже не залізеш...
Про цей випадок згадувати мені особливо приємно. Приємно тому, що це спогади золотого дитинства, спогади про мої перші кроки на ниві нелегкої, але такої захоплюючої рибальської науки. Приємно ще й тому, що я, тоді ще пацан-п'ятикласник, на всі сто обставив шістьох дорослих дядьків-рибалок. А така удача в житті не часто трапляється.
Тепер, з висоти сьогоднішнього дня, ту мою рибалку можна було б назвати невдалою. Але, як би там не було, саме її можна вважати найсолодшим спогадом про моє дитинство, спогадом, пов'язаним зі щирим захопленням рибною ловлею...
QWW.com.ua - Каталог украинских сайтов
