Щучі жарти

Давно це було. З тих пір вже понад тридцять років пройшло. А спогади про той випадок і досі в пам'яті оживають. Ніби про вчорашнє, пам'ятаю...
Стояв приємний літній ранок. Саме такий, що  сам на полотно проситься. Мав би хист до живопису, пейзажі цього чудового літнього ранку писав би... Але таких талантів за мною ніколи не водилося. Мене більше до вудок тягне. От така собі поезія в прозі...
Сидів я тоді на невеличкому озерці біля стрімкого Случа з наміром перехитрити ляща. Години дві мучився. Місце підгодував. І на пшеницю, і на горох парений пробував. Червяка і опариша лящу підкидав. Але так і не клюнув мені красень-лящ. Ігнорував і підкормку мою, і насадку.
Вже й сонечко д ... Читати далі »