Судаки для Макса

Рибачили ми якось взимку на колишніх гравійних кар'єрах. Як це нерідко буває у глуху зимову пору, клювало зовсім слабо. Можна було сказати, що день виявився нерибним. Вірніше – дрібнорибним. Тому що клювали виключно окуньці-матросики. Трохи більші від мизинця. Хоч у баночку з-під майонезу складай…
Вже до обіду мені та Ярославу Івановичу набридло бурити товстий лід і переміщувати окуньців з води на лід і назад – у воду. Вирішили ми припинити це безперспективне заняття і поїхати додому. Але до автобуса було ще майже дві години. Не стояти ж на дорозі у його очікуванні. Намірились ми тоді перейти на інше озеро, ближче до автобусної зупинки. Та й не без задньої думки. Гадалося нам, ... Читати далі »