Всі професії важливі
Звідкіля береться хліб
У садку у нас малята
Якось стали сперечатись.
Сперечалися про те,
Де і як наш хліб росте.
- Кажуть, - тихо мовив Вітя, -
Що його знаходять в житі…
Та не вірить в те Максим, -
Бо в крамницю йде за ним.
А Миколка заявляє:
- Хліб на дереві зростає!
Є у Африці ліси,
Де дерев тих - хоч коси!
Кажуть, що в лісах тих класних
Є ще й дерево ковбасне…
Уявіть - яка краса! –
Замість яблук - ковбаса!..
Шоколадне є там теж!
Шоколад на нім росте.
От би нам таке в наш сад!
Замість каші - шоколад!..
Ганна Львівна поряд була.
Суперечку ту почула.
- Любі діти, цілий рік
Йде до столу свіжий хліб.
Щоб він був у кожній хаті,
Треба добре працювати.
А найпершим мусить хист
Проявити тракторист.
Сонце в небі тільки сходить,
Він вже трактор свій заводить.
Їздить трактор з краю в край, -
Оре землю під врожай.
Після оранки у валку
Він поєднує сівалки.
Щоб сівач за кожну став, -
За посівом слідкував.
Сівачі роботу знають, -
Землю хлібом засівають.
У ріллю летить зерно.
Точно в строк зійде воно.
Десь за тиждень, мов травичка,
Сходить жито і пшеничка.
І чекають кілька днів,
Щоб їх дощ рясний полив.
Щедрий дощик накрапає, -
Враз пшениця підростає.
Жито дивиться на те
І собі - росте й росте.
Щоб росли пшениця й жито,
Їх потрібно підживити,
Ще й боротись з бур’яном.
Все це зробить агроном.
Щоб були ми з урожаєм,
Він посіви доглядає.
Щоб не з Африки везли
Хліб, достойний похвали.
Літнє сонце в небі сяє.
Дощик землю поливає.
У пшениці точно в строк
Достигає колосок.
Жовтим став і колос жита.
В нім зерно - немов налите.
Жати треба, то ж тепер
В діло вступить комбайнер.
Вранці, тільки сонце встане,
Вже комбайни йдуть до лану.
Наче в морі кораблі,
Ходять обширом полів.
Косять жито і пшеницю,
Обмолочують пашницю,
Вибирають урожай -
На духмяний коровай.
Намолотять за годину, -
Сиплять все зерно в машину.
Косить далі комбайнер,
А зерно везе шофер.
По дорогах - вниз та вгору -
Він везе зерно в комору.
Там ні дощик не страшний,
Ні шалений буревій.
Там зерно спочатку зважать, -
У засіки розвантажать.
До такої праці звик
Обліковець-комірник.
Про зерно він добре дбає, -
До посіву зберігає.
Більша ж часточка зерна
Попрямує до млина.
Від врожаю до врожаю
Млин щодня зерно приймає.
Вправний мельник день при дні
Меле зерна у млині.
Він зерно у млин зсипає
І під жорна підгортає.
Жорна мелють, жорна труть, -
Зерна борошном стають.
Борошно те біле й гарне
День за днем везуть в пекарню,
Щоб там пекар не чекав, -
Хліб із тіста випікав.
Пекар тісто в діжці місить,
Дріжджі додає в заміси,
А як тісто підійде.
Він його у піч кладе.
Там, у формах спеціальних -
Прямокутних і овальних -
Випікають хліб для нас, -
Той, що ми їмо весь час.
Так - із жита та пшениці -
Випікають паляниці -
Гарні, свіжі та смачні,
І рум’яні, й запашні.
Зранку свіжі паляниці
Порозвозять по крамницях,
І тоді вже продавець
Свіжий продає хлібець.
От як довго і багато
Хлібу треба мандрувати,
Щоб потрапити на стіл
До людей із міст і сіл.
Неумілим та ледачим
Не осилити ту працю.
Від зорі і до зорі
Хліб дають нам трударі.
Ця робота, любі діти,
Найпочесніша у світі.
«Хліб - усьому голова!»
Кажуть люди по жнивах.
Не дарма усі народи
Хліб цінують, як свободу,
Дорожать щоденно ним,
Називаючи святим.
Поважайте добру працю,
І вона вам всім віддячить -
Хлібом – сіллю на столі
І любов’ю на землі.
Далі буде...
|