Цю історію нам дядько Микола про свого сусіда розповів. Вона краще від першої особи звучить. Тому я і вам про неї словами самого винуватця тих подій розповім. Даю йому слово.
Мене у нашому селі Полювальником називають. Не Мисливцем, а саме Полювальником. Це прізвисько трохи й образливе. Та що поробиш? Я в повній мірі на таке заслуговую.
Ні, ні! Тільки не подумайте, що я дійсно цілісінький рік по полях і лісах з рушницею бігаю і звірів-птахів там лякаю. Я, швидше, тихо помішаний. Мені б з вудкою десь на березі річки посидіти чи на тихому лісовому озері порибачити. А до зброї мене ніколи не тягнуло. Був час, старшина в армії про мене казав: "Якби всі, Петруха, так як ти стріляли, то нам ні завод
... Читати далі »