Карасі у криниці

У саду мого дідуся була криниця. Цікава, скажу я вам, криниця. Я такої більше ніде й ніколи не бачив. 
Колись на її місці було звичайне джерело. Із земних глибин воно знайшло собі вихід на поверхню, ближче до сонечка. Дідусь обложив джерельце дубовими брусочками у вигляді криничного зрубу. Та так щільно поєднав між собою ці брусочки, що вода у щілини й не просочувалась. Їх навіть не видно було, ті щілини. Не даремно ж дідусь Василь вважався найкращим теслею у селі. От і криницю над джерельцем сотворив усім на диво.
Чиста водичка повністю заповнила складений дідусем зруб. Витікала вона з нього по спеціально пристосованому жолобу. А вже від кринички невгамовним струмочком бігла до невеличко ... Читати далі »