П'янкий смак чужої здобичі

Якось на початку вересня, у п'ятницю, поїхав я до брата допомогти картоплю копати. Поїхав після роботи, під вечір. Так, щоб на суботу залишитися.
Приїхав на початку шостої. Дорогою ще й річкою Стрий помилувався. Про вдалі поїздки на рибалку пригадав. А потім просто на город подався.
Там мене й дощ застав. Ніби й не надто довго йшов. Але всю роботу нам перебив. Адже грунт на полі – чорнозем. Ледь-ледь його дощем промочило, то в город вже не залізеш.
Брат з дружиною до того часу накопали чотири мішки картоплі, яку на велосипедах треба було доставити додому.
-    От добре, що ти приїхав! – зраділа моя братова. – Я тепер у віз впр ... Читати далі »