Якось, в один із не надто холодних зимових днів, потягнуло мене на одну із стариць. Влітку я там не один раз рибачив. А от зимою…
Навіть не знаю, що саме мене тоді туди повело. Я вперше туди зимою подався. Дуже вже незручно до тієї старици добиратися. Хіба що, на велосипеді. А тоді снігу майже не було. От і поїхав.
Стояла м'ягка, похмура погода. Ні тобі морозу, ні холодного сонячного світла. Легенький західний вітерець тільки ледь вгадувався, затягаючи дим з заводських труб на схід. При такій погоді – тільки рибу ловити. Якщо вона ловиться. Або вдома сидіти…
Якось на початку вересня, у п'ятницю, поїхав я до брата допомогти картоплю копати. Поїхав після роботи, під вечір. Так, щоб на суботу залишитися.
Приїхав на початку шостої. Дорогою ще й річкою Стрий помилувався. Про вдалі поїздки на рибалку пригадав. А потім просто на город подався.
Там мене й дощ застав. Ніби й не надто довго йшов. Але всю роботу нам перебив. Адже грунт на полі – чорнозем. Ледь-ледь його дощем промочило, то в город вже не залізеш...
Про цей випадок згадувати мені особливо приємно. Приємно тому, що це спогади золотого дитинства, спогади про мої перші кроки на ниві нелегкої, але такої захоплюючої рибальської науки. Приємно ще й тому, що я, тоді ще пацан-п'ятикласник, на всі сто обставив шістьох дорослих дядьків-рибалок. А така удача в житті не часто трапляється.
Тепер, з висоти сьогоднішнього дня, ту мою рибалку можна було б назвати невдалою. Але, як би там не було, саме її можна вважати найсолодшим спогадом про моє дитинство, спогадом, пов'язаним зі щирим захопленням рибною ловлею...
У саду мого дідуся була криниця. Цікава, скажу я вам, криниця. Я такої більше ніде й ніколи не бачив.
Колись на її місці було звичайне джерело. Із земних глибин воно знайшло собі вихід на поверхню, ближче до сонечка. Дідусь обложив джерельце дубовими брусочками у вигляді криничного зрубу. Та так щільно поєднав між собою ці брусочки, що вода у щілини й не просочувалась. Їх навіть не видно було, ті щілини. Не даремно ж дідусь Василь вважався найкращим теслею у селі. От і криницю над джерельцем сотворив усім на диво...
Хорошою ягідною культурою, вирощування якої може стати успішним бізнесовим проектом є Чорна смородина.
Через два роки після посадки хороші сучасні сорти чорної смородини здатні забезпечити урожайність 2-3 кг з одного куща, а на четвертий-шостий роки вийти на врожайність 6-8 кг ягід з куща. Але ці дані – для промислових плантацій, де, при найбільшому старанні, неможливо забезпечити належний логляд за кожним кущем. На присадибних ділянках, при ретельному догляді за кожним кущем, чорна смородина здатна на значно більшу урожайність.
Існує дуже багато сортів чорної смородини, і всі вони, у тій чи іншій мірі, придатні для вирощування на наших присадибних ділянках. Якщо ця ягода вирощується для забезпечення потреб власної сім’ї, то для цього достатньо і 2-4-х кущів.
Ми з вами розглянемо варіант вирощування цієї ягоди на ділянці в одну сотку, що забезпечить і сім’ю самого садівника, і можливість реалізації надлишкової продукції на ринку. Розглянему схему посадки 50 кущів чорної смородини (по 25 штук в одному ряду) на ділянці 4,0 м на 25,0 м у два ряди, з відстанню між рядами 2,5 м, відстанню кожного ряду від стежки 0,75 м та відстанню між кущами у ряду 1,0 м.
Звичайно, якщо ми таким чином посадимо смородину одного-єдиного сорту, то вчасно зібрати ягоди можна й не встигнути. Отже, висаджувати потрібно кущі різних сортів, які мають різні строки дозрівання ягід і які зможуть забезпечити розтягнення строків збору урожаю на місяць, а то й більше...
Всі види капусти відносяться до холодостійких культур. Їх насіння проростає при температурі 4-50 тепла. При цьому, за температури 100С сходи з’являються на 12-й день від посіву, а при 200С – на 3-4-й день. Оптимальна для росту капусти температура – 15-180С. Добре загартована розсада, а також сходи капусти, висіяної безпосередньо у грунт, витримують короткочасне зниження температури до мінус 5-700С. Незагартована розсада може бути пошкоджена навіть при заморозку мінус 10.
Капуста – світлолюбива рослина. При слабому освітленні, особливо – під час вирощування розсади – рослини витягуються, що призводить до зниження їх продуктивності. За умов довгого світлового дня у них швидше відбувається розвиток і формування плодів. Капуста вибаглива до вологості грунту і повітря. Оптимальною для неї є вологість грунту в межах 60-80 % та вологість повітря в межах 75-90 %.
Протягом періоду вегетації капустяна грядка площею 1 сотка потребує не менше 55-60 м3 води (атмосферні опади, грунтові води, полив), 4.1 кг чистого азоту, 1,4 кг фосфору та 4,9 кг калію. Найпридатнішими для вирощування капусти є родючі грунти з високим вмістом органічних речовин і рівнем рН = 6,2-7,5. На кислих грунтах капуста вражається килою. Застосовуючи на грядках біогумус, ми забезпечимо всі потреби рослин у мінеральному живленні, а своєчасне мульчування тим самим біогумусом чи перегноєм, при додаткових поливах грядок, допоможе забезпечити належний рівень вологості грунту...
Надзвичайно цікавою садовою культурою, вирощування якої може стати успішним бізнесовим проектом є фундук – окультурена форма всім нам знайомої лісової ліщини. Сортові кущі фундука вигідно відрізняються від ліщини значно більшими плодами та урожайністю цих плодів.
Є досить багато сортів фундука, які успішно вирощують і на промислових плантаціях, і у любительських садах. Назвемо лише деякі з них...
QWW.com.ua - Каталог украинских сайтов
