На великій лісовій галявині жили-були гриби.
Багато їх там було. І всі різні: і білі, і підосичники, і підберезники. Всі красені такі, що й очей не відвести. Було там і кілька грибів-поганок. Та хто ж на них дивитися буде? Адже вони нам зовсім не потрібні.
Під шатами старих дубів зарилися в мох дубовики, синяки і моховики. Хитрі лисички поховалися під опалим листям. Під колючими, але привітними і радісними сосенками зачаїлися маслючки і рижики.
Солідні білі грузді цілими днями у хованки грають. Розбіглися по всій галявині і тепер ретельно шукають один одного, намагаючись зібратися в одну велику купу. Та їх випередили веселі опеньки. Вони величезною ватагою зібралися на старому дубовому пеньку. І тепер навряд чи ще якісь гриби змогли б назбирати купу, яка була б ще більшою...
Повість-казка в трьох частинах "Нові пригоди Незнайка"
("Незнайко на безлюдному острові", "Незнайко в Країні Гномів", "Війна зі Страхом") - 185 сторінок друкованого тексту, 649,1 тис. знаків з пробілами.
Написано як логічне продовження першої частини трилогії М.Носова - "Пригоди Незнайка та його друзів".
Частина перша- Незнайко знову намагається знайти себе у якійсь справі. При спробі зловити Велику рибу він потрапляє на безлюдний острів, де робить багато цікавих відкриттів. разом з ним на острів потрапляє собачка Булька. Через якийсь час туди ж прибиває човен невдахи-мандрівника Якнебудька - мешканця Синьгорська. Човен відноситься хвилею і мандрівники вирушають в подорож по річці верхи на дереві. Біля гір Великого Водоспаду вони знаходять човен Якнебудька і вже на ньому потрапляють до Зміївки. виявляється, що всі ці міста (Синьогорськ, Квіткове місто та Зміївка) знаходяться на одній річці. А від зміївки, як відомо, і до Зеленого міста - рукою подати. Старі друзі знову зустрічаються і мандрівники проводять в Зеленому місті цілу зиму. Наступної весни Незнайко разом зі своїми друзями повертається до дому. В горах Великого Водоспаду він знаходить чарівний меч, походження якого нікому не відоме. В останньому розділі коротуни з Квіткового міста відвідують острів Незнайка і вирішують на ньому закласти плантації по вирощуванню овочів та ягід, які там відкрив Незнайко.
Повість-казка в трьох частинах "Нові пригоди Незнайка"
("Незнайко на безлюдному острові", "Незнайко в Країні Гномів", "Війна зі Страхом") - 185 сторінок друкованого тексту, 649,1 тис. знаків з пробілами.
Написано як логічне продовження першої частини трилогії М.Носова - "Пригоди Незнайка та його друзів".
Частина друга - Починається освоєнням острова Незнайка. Знайко вигадує залізницю, яка з'єднала б Синьогорск зі зміївкою і яка проходила б через Квіткове та Зелене міста. Починається будівництво. При побиванні тунелю через гори Великого Водоспаду Незнайко потрапляє до гномів, які вже тисячу років живуть в цих горах. Від гномів він дізнається про історію розквіту та занепаду Країни гномів, про злого чарівника Страха, який завоював цю країну, і про те, що знайдений ним меч - це чарівний меч гномів, меч одного з їхніх королів. Гноми вирішують допомогти малюкам у будівництві залізниці, а ті пообіцяли посприяти їм у боротьбі зі страхом. Великий Дуб - цар навколишніх лісів і покровитель гномів - передрік, що знищини Страха зможе саме Незнайко. Саме для цього йому було надано можливість знайти чарівний меч гномів.
Є у кожного з нас і свої улюблені дерева. Буває, що вони – наші ровесники, а часом і старші за нас самих. Біля них ми росли, потім підростали наші діти, а тепер вже й внуки тягнуть свої рученята до звабливих плодів. От тільки ростуть ці плоди занадто високо або на краях розлогих гілок. Не завжди й дістанеш. А як впаде на землю, то обов’язково розіб’ється. Хіба що шпаки тими плодами ласують. Глянеш на таке дерево восени і „остаточно” вирішуєш – зрубаю! Зрубаю, і посаджу інше! Та часто до такого руки не доходять. А ще як зацвіте цей патріарх саду навесні, то й шкода стає. Бо ж тато чи й дід ще садили… І так – з року в рік. Безперечно, що око радіє, коли воно цвіте. Але ж для внуків за яблучками-грушками, вишнями та черешнями на базао ходити доводиться… То чи не краще спробувати зламати старі стереотипи і посадити таки новий садок? Тим більше, що для цього не так вже й багато потрібно. А з врахуванням особливостей сучасних технологій вирощування інтенсивного саду, коли перші плоди з нових насаджень Ви реально зможете скуштувати вже на 2-й – 3-й рік після посадки, це просто необхідно зробити. ...
Всі види капусти відносяться до холодостійких культур. Їх насіння проростає при температурі 4-50 тепла. При цьому, за температури 100С сходи з’являються на 12-й день від посіву, а при 200С – на 3-4-й день. Оптимальна для росту капусти температура – 15-180С. Добре загартована розсада, а також сходи капусти, висіяної безпосередньо у грунт, витримують короткочасне зниження температури до мінус 5-70С. Незагартована розсада може бути пошкоджена навіть при заморозку мінус 10.
Буряк столовий є порівняно посухостійкою культурою, яка не дуже вимоглива до вмісту поживних речовин у грунті, але потребує доброго освітлення. Погано розвивається на кислих грунтах та на ділянках, де рівень грунтових вод перевищує 60 см. Не витримує надмірно холодної погоди (може піти в стрілку). Висівається у час, коли температура грунту на глибині 10-12 см не менша ніж 7-100 – через 5-7 днів після початку польових робіт. Найоптимальніша температура для утворення коренеплодів – 15-180. Рослина вологолюбива. Вона особливо вимоглива до вологи у період проростання насіння та при розвитку листової поверхні.
Морква – холодостійка культура. Її насіння починає проростати при температурі 4-50. Сходи без помітних пошкоджень витримують короткочасні зниження температури до мінус 2-30. Оптимальна температура для росту і розвитку моркви – 18-200. Ця культура добре росте на легких суглинкових та супіщаних грунтах, а також на заплавних окультурених землях. Особливо потребує вологи при проростанні насіння і протягом першого тижня після з’явлення сходів.